Людство постійно розвивається. До того ж темп змін невпинно пришвидшується і для людини, і для країни стає дедалі важливіше вміти реагувати на ці зміни, щоб не залишитися осторонь прогресу.
Інтернет нині – найкращий засіб транспортування інформації. Він забезпечує миттєвий і повний доступ до всього обсягу світових знань і транспортування інформації, опосередкованої потужним пошуковим центром, що звільняє одержувача цієї інформації від необхідності планувати та здійснювати багатоступеневу роботу щодо одержання тих чи інших знань, відомостей.
Пропонуємо побудувати наступну загальну
методичну схему організації навчальної діяльності з застосуванням
інтернет-ресурсів:
1. На першому етапі
педагог планує свої уроки з використанням ресурсів інтернету. При цьому
необхідно обрати курси, теми, де інтернет-ресурси найбільш органічно увійдуть
до процесу навчання, і відповідно буде досягнуто максимального освітнього
ефекту.
2. На другому – визначає
форму навчального заняття і методи, які буде використовувати під час
організації навчальної діяльності учнів з ресурсами інтернету. Ними можуть
бути: семінар, конференція, практикум тощо.
3. На третьому –
знаходить і складає (або доручає найбільш підготовленим учням) список найкращих
ресурсів, з якими необхідно ознайомитися школярам, виконуючи завдання.
4. На четвертому –
організовує роботу учнів з інтернет-ресурсами з метою більш чіткої організації
праці з учнями можна запропонувати завдання, які конкретизують проблему, над
якою працюють школярі. Наприклад, проаналізувати аргументацію авторів знайдених
матеріалів або співставити зміст сайту з інформацією, що відома учням з інших джерел.
5. На завершальному етапі
відслідковує та оцінює результати ефективності навчання з використанням
інтернет-ресурсів. На цьому етапі можна використати різноманітні методи
самооцінювання учнями своєї діяльності.
Застосування
інтернет-технологій взагалі змінює відносини педагога та учня. Вони стають
партнерськими, направленими на досягнення загальної цілі – організації такого
навчального процесу, в якому роль учителя буде зводитися до коригування та
управління. Постійна апробація матеріалу дозволяє педагогу коригувати свою
діяльність, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не
допускаючи застою чи морального старіння.
Достатній рівень
мультимедійної компетентності вимагає від учителя не тільки уміння здійснювати
пошук матеріалів в мережі інтернет, але й передбачає:
1)
знання
роботи з інтернет-сервісами;
2) знання
орієнтовного переліку існуючих інтернет-ресурсів та їх використання в
освітньому процесі та самоосвітній діяльності;
3) розроблення
змісту та методик використання інтернет-ресурсів у навчально-виховному процесі;
4)
розроблення
простих веб-сайтів та їх використання під час викладання свого предмету;
5) уміння
організувати самостійну навчальну діяльність учнів з використанням
інтернет-ресурсів.
Сьогодні існує безліч Інтернет-сервісів.
Наприклад сервіс мультимедійних
дидактичних вправ LearningApps.org є додатком Web 2.0 для
підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Конструктор LearningApps призначений
для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін,
за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій
формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу.
Кожен із ресурсів можна використати на своєму занятті,
змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший навчальний модуль,
його можна зберігати у власному «кабінеті» («Мої вправи»), створивши свій
акаунт в даному онлайновому середовищі.
Малюнок 1
На уроках інформатики ми використовуємо сервіс Loupe. Він складається з трьох онлайнових інструментів: Loupe Collage – для створення колажів, Loupe Card – для генерування листівок, Loupe Waldo – для створення онлайнової гри на
уважність, у якій необхідно відшукати певне зображення на створеному колажі.
Переваги сервісу:
1)
Безкоштовна
реєстрація.
2)
Можливість
створювати фотоколажі у вигляді різних малюнків.
3)
Можливість
створення своїх колекцій зображень.
4)
Створення
малюнків з фотографій своїх рідних, близьких та друзів.
5)
Збереження
своїх робіт.
6)
Публікація
у блозі, соцмережах, розсилка по e-mail.
7)
Виготовлення
фотографій творчих завдань для учнів.
8)
Не
потрібно спеціальних знань, простий у використанні.
9)
Варіативність
створення творчих робіт (різні форми).
10)
Можливість
працювати на інтерактивній дошці.
11)
Головне
– інтерактивність:
при наведенні миші потрібне зображення збільшується.
Всі
колажі, створені з допомогою Loupe, будуються за одним і тим же принципом:
фотографії заповнюють якусь форму, наприклад, утворюють смайлик, серце тощо.
Процес генерування колажу виглядає незвично: величезне число маленьких
зображень у вікні редактора починає «сипатися», утворюючи потрібну фігуру.
У даному середовищіми розробили завдання
з інформатики: назвати пристрої комп'ютера і вказати, до якої групи пристроїв
вони відносяться та яке їх
призначення [Малюнок 2]
Розглянемо один з сервісів, який дає можливість організації інтерактиву під
час уроку. Це сервіс Wordart (https://wordart.com). Wordart – веб-сервіс,
який дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з
веб-сторінки з адресою.
Хмара
може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою
гіперпосилання для пошуку у Google. Сервіс підтримує кирилицю Можливості
використання хмари слів у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:
1)
у
хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити;
2) попросити скласти пропозиції щодо
визначеної теми, «хмара» виступає в якості опорного конспекту;
3)
можна
запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно
знайти відповідь протягом уроку;
4)
класти
речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари;
5)
створити
словникову хмару на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів і
попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті
використовувалися слова;
6)
показати
хмару, складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися
про його зміст;
7)
перетворити
нудний текст в цікаву головоломку;
8)
робити
хмарку підказок до математичного (фізичного, географічного, біологічного,
інформатичного, ...) диктантів, кросвордів тощо;
9)
повторити
основні поняття теми, що вивчається.
Це
тільки деякі варіанти використання «хмар тегів/слів». Кожен учитель може додати
до свого арсеналу вправ найрізноманітніші ідеї.
Створеною
працею можна поділитися з використанням посилання. Можна отримати код для
вбудовування хмари на сторінки сайтів, блогів. Можна зберегти роботу у
растровому або векторному форматі зображень або просто роздрукувати на папері.
Для повторення вивченого матеріалу з інформатики ми
створили хмари тегів [Додаток1].
Отже, перехід від навчання окремих навичок роботи на
комп’ютері до інтегрованого способу вироблення комп’ютерної компетентності
передбачає зосередження спеціальних зусиль у цьому напрямі. Як показує досвід,
впровадження програми навчання комплексних інформаційних умінь успішно
відбувається там, де ця робота здійснюється в тісній взаємодії вчителів і
фахівців з інформаційної та комп’ютерної техніки. Така програма може і повинна
вписуватися в навчальний план.
Учителі початкових класів або вчителі – предметники, які
володіють сучасними комп’ютерними технологіями, і викладачі інформатики мають
вибудовувати весь процес навчання так, щоб він забезпечував, поряд із
засвоєнням предметного змісту, формування відповідних технологічних та
інформаційних умінь і навичок, які застосовуються в різних життєвих ситуаціях:
навчальних, виробничих, особистих. Одним із результатів процесу інформатизації
навчальних закладів має бути можливість використовувати сучасні
інформаційно-комунікаційні технології для роботи з інформацією як в
навчально-виховному процесі, так і для інших потреб.
ВИСНОВКИ
Успіх кожної людини в наш час безпосередньо залежить від
вміння працювати з медіа. Саме грамотна робота з інформацією може допомогти
вирішити проблеми розвитку та подолати розриви в знаннях. Важливо підготувати
дітей до критичного, осмисленого ставлення до медіаінформації. Треба вміло
використовувати особливості різних каналів масової комунікації, знати їх
специфіку, сильні та слабкі сторони, мати навички виявлення недостовірної
інформації, перевірки даних та виявлення маніпуляцій.
Ще ніколи в історії людства інформація не мала такої
ваги. Перед вчителем сьогодні стоїть благородне завдання підготувати дитину до
життя в швидкоплинному інформаційному середовищі, не допустити, щоб учні «заблукали»
в ньому або щоб віртуальне існування заслонило для них реальне життя. Слід
навчити дітей та підлітків усвідомленому ставленню до медійних образів,
показати, як треба безпечно використовувати можливості сучасних інформаційних
технологій.
Набуття навичок грамотної роботи з медійною інформацією
мають бути складовою всіх предметів. Звичайно, інформаційні технології швидко
розвиваються та змінюються, але базові навички носять універсальний характер і
мають допомогти як в роботі з традиційними, так і новітніми медіа.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Аман І.С., Литвиненко О.В.
Інтернет-сервіси в освітньому просторі [методичний посібник]. / І.С. Аман, О.В.
Литвиненко. – Кіровоград : КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2016. – 88 с.
2.
Аман І.С., Литвиненко О.В.
Інтернет-сервіси в освітньому просторі. Випуск 2 : методичний посібник / І.С.
Аман, О.В. Литвиненко. – Кропивницький: КЗ «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2017. – 60 c.
3.
Концепція впровадження медіа-освіти в Україні //
Освіта. –2010 (7-14 липня). – № 32.
4.
Медіакультура особистості: соціально-психологічний
підхід: Навчальний посібник/ О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко
та ін.; За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009.
5.
Освітні
технології: [навчально-методичний посібник] / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О.
М. Любарська та ін.; за ред. О. М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 255 с.
6.
Практикум «Медіакультура»: Робочий зошит курсу за
вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Л. А.
Найдьонова, О. Т. Баришполець, О. Є. Голубєва та ін.; [упоряд. Г. В.
Мироненко]; наук. ред. Л. А. Найдьонова; Ін-т соц. та політ. психології НАПН
України. – К.: 2013. – 84 с.
7.
Про
затвердження Положення про електронні освітні ресурси // Наказ Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 р. № 1060 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12.
8.
Скрипка
Г. В. Тайм-менеджмент у роботі вчителя / Г. В. Скрипка // Заступник директора
школи : Щомісячний спеціалізований журнал. – Київ. – 2016. – №1 (50). – С.
13-19.
9. Череповська Н. І. Медіакультура і
медіаосвіта учнів ЗОШ / Наталя Череповська. – К.: Видавництво «Шкільний світ»,
2010.
10.
Череповська
Н. І. Розвиток візуального творчого медіасприймання. – Проблеми психології:
Збірник наукових праць Інституту ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К:
Видавництво «Фенікс», 2011. – Т. ХІІ. – Психологія творчості. – Випуск 13. – С.
453-461
Немає коментарів:
Дописати коментар